Локальні очисні споруди м’ясокомбінату

М’ясокомбінат – специфічне виробництво, від діяльності якого утворюється значна кількість стічних вод із характерними забрудненнями. Стічні води м’ясокомбінатів містять у своєму складі велику кількість завислих речовин та речовин органічної природи (крові, жирів, білків).

Джерелами забруднення стічних вод служать такі виробничі ділянки:

• забійний цех,
• цех обвалки та обробки м’яса,
• цех виробництва ковбасних виробів.

Крім основних ділянок, утворення стічних вод відбувається і на всіх етапах виробничого циклу побічних виробництв: наприклад, при переробці м’ясо-кісткових відходів (переробка кісток, шкір та жиру).

Стічні води м’ясокомбінатів є складною багатокомпонентною системою. Основні параметри, що характеризують ступінь забруднення стічної води:

• ХПК,
• БПК,
• зважені речовини,
• жири.

Специфіка технологічних процесів на м’ясокомбінаті призводить до того, що обсяги та ступінь забруднення стоків значно коливаються у різні періоди часу. Переробка м’яса – багатоетапний процес, і на кожній стадії йдуть мийні процеси (миття обладнання, тари, м’ясної сировини).

На кількість і якість стічних вод, що утворюються, впливає зміна виду сировини, застосування різних миючих реагентів, асортиментний перелік виробленої продукції. З урахуванням виявлених варіацій складу стічних вод має сенс передбачати комплексний підхід до систем очищення.

Проектування локальних очисних споруд м’ясного цеху – завдання, яке вирішується індивідуально для кожного підприємства (м’ясопереробний, обвалочний, забійний цех і т. д.), з урахуванням його специфіки та показників якості стічних вод, що утворюються. Очисні споруди загалом мають відповідати заданим параметрам екологічності, економічної ефективності та енергозбереження. При цьому важливо дотриматися балансу мінімізації інвестицій та невисоких експлуатаційних витрат.

Схема ЛОС м’ясопереробного підприємства

Найбільш ефективне очищення стічних вод комбінату з переробки м’яса досягається багатоетапними методами. Кількість стадій і методи очищення можуть змінюватись, проте завжди присутня стадія механічного очищення та один або кілька фізико-хімічних методів (наприклад, реагентна обробка стічних вод та напірна флотація). Якщо вимоги до води, що очищається, суворі, додатково застосовують біологічні методи доочищення та знезараження очищеної води.

Нерівномірність стічних вод за об’ємною витратою та складом компонентів викликає необхідність усереднення потоків стічної води. Станція усереднення необхідна для вирівнювання концентрації та витрати стоків, розрахункова потужність – дванадцятигодинна витрата стічної води. Розрахунок продуктивності очисних споруд м’ясопереробного підприємства на стадії механічної очистки проводиться з розрахунку максимально можливих обсягів стоку (пікового скидання, що вимірюється в літрах за секунду), а для наступних стадій – виходячи із середньодобових об’ємних витрат. Запаси потужності, закладені на стадії розрахункового проектування, а також передбачені автоматичні системи контролю дозволять забезпечити стабільну роботу очисних споруд цілодобово, день за днем.

М’ясожирові та м’ясопереробні цехи м’ясокомбінатів є джерелом утворення стічних вод, забруднених жирами. Очищення <зажирених> стоків проводиться за допомогою жировиків, після яких стічні води можуть надходити в загальні очисні споруди. Найменший діаметр трубопроводів зовнішньої каналізації для цих стічних вод приймається рівним 200 мм.

Локальні очисні системи очищення стічних вод м’ясокомбінатів складаються з наступних елементів:

• Пісколовки, грати та жироловки для первинного очищення жирних стоків.
• Гнозовловлювачі зі стічними ґратами для видалення стоків із приміщень для передзабійного утримання худоби.
• Гнозовловлювач з дезінфектором для очищення стоків карантинного приміщення, ізолятора та бійні.
• Відстійник для очищення зольних стоків желатинового цеху.

Нормування стоків м’ясокомбінатів

Законодавче регулювання захисту навколишнього середовища передбачає єдині нормативи якості стічної води, що скидається у водоймища рибогосподарського призначення. У разі якщо випуск стічних вод проводиться не в природну водойму, а міську каналізаційну мережу, нормативи якості можуть бути менш суворими і змінюватись в різних регіонах залежно від вимог, що пред’являються організаціями,маючи стічні води.

Залежно від місця та показників випуску стічних вод м’ясного комбінату проводиться первинний підбір важливої ​​схеми очищення, що дозволяє досягти необхідних показників якості води. Якщо стоки м’ясного цеху надійдуть до каналізаційної мережі, а звідти – на міські очисні споруди, то достатньо забезпечити локальне очищення – механічне видалення домішок та обробку напірною флотацією. Випуск стічної води в природну водойму вимагатиме глибокого біологічного очищення та знезараження стічних вод перед скиданням. Стійкий тренд останніх років – постійне посилення вимог до стічної води, що скидається у міську каналізацію. До того ж тарифи за очищення кожного кубометра стічної води на підприємствах Водоканалу постійно збільшуються. Тому глибоке очищення стічних вод м’ясокомбінатів з впровадженням передових технологій очищення дозволить не лише покращити екологічні показники, а й досягти економії фінансових витрат на глибоке біологічне очищення стоків.

Технологія очищення стічних вод м’ясного цеху

Враховуючи особливості забруднень стічних вод, використовуємо як основний метод очистки – фізико-хімічний способи очищення. Для надійного усереднення стічних вод і недопущення осадження зважених речовин у усреднителе, передбачаємо постійне перемішування стічної води з допомогою бойпасной лінії насоса подачі на очищення. Рівномірна подача стоків на передочистку із усреднителя відбувається за допомогою занурювальних насосів змішувач. Камера змішування, розділену на дві частини, у першій йде змішання з лугом та коагулянтом, у другій частині з флокулянтом.

Процес коагуляція – це злипання частинок колоїдної системи при зіткненні в процесі теплового руху, перемішування або спрямованого переміщення в зовнішньому силовому полі. В результаті коагуляції утворюються реагенти – більші (вторинні) частинки, що складаються з скупчення дрібніших (первинних).

У процесі механічної очистки зі стічних вод досить легко видаляються частинки розміром 10 мкм і більше; дрібнодисперсні та колоїдні частинки в результаті механічного очищення практично не видаляються. Таким чином, стічні води після споруд механічного очищення є агрегативно-стійкою системою. Для очищення таких стоків застосовують методи коагуляції та флокуляції; Агрегативна стійкість при цьому порушується, утворюються більші агрегати частинок, які видаляються зі стічних вод немеханічними методами.

Процес очищення методом флотації полягає в утворенні комплексів <частки – бульбашки>, спливання цих комплексів і видаленні пінного шару, що утворився, з поверхні оброблюваної води. Прилипання частки, що знаходиться в рідині, можливе тоді, коли спостерігається незмочування або погане змочування частинки рідиною. Велике значення при флотації мають розмір, кількість і рівномірність розподіл повітряних бульбашок в стічній воді, що обробляється.

Цей метод відрізняється простотою апаратурного оформлення процесу відносно малими витратами енергії. Повітря до флотаційної камери подається за допомогою сучасного флотаційного елемента – кавітатора. Флотошлам, що утворився на поверхні флотатора, згрібається скребком у лоток і збірну ємність з подальшим видаленням на зневоднення та утилізацію.

Осад із флотатора скидається на стабілізацію в стабілізатор з наступним механічним зневодненням. Механічне зневоднення дозволяє отримати осад із найнижчою вологістю.

Передочищена вода направляється на біологічну очистку в анаеробну та аеробну зони очищення, з доочищенням на фільтрах. Очищення в анаеробних умовах є першою стадією при біологічному очищенні даних виробничих стічних вод. Метою даного процесу є вилучення зі стічної води важкоокислюваних і вуглецевих забруднень під дією анаеробних бактерій. Анаеробні бактерії – бактерії, здатні існувати і розвиватися в безкисневому середовищі. Необхідний кисень вони можуть отримувати з кисневмісних органічних сполук, наприклад вуглеводів, або з мінеральних солей – нітратів, сульфатів та ін, відновлюючи перші до нітритів або аміаку, а другі – до сірководню (сульфідів металів). На стадії аеробного очищення в стічній воді не міститься ні кисень ні нітрити, значна кількість осів анаеробного мулу з вторинних відстійників повертається в біореактор, де перемішується занурювальними утворювачами потоку, які необхідні для підтримання у зваженому стані анаеробної мулової суміші з запобігання. Пройшовши анаеробне очищення стічна вода надходить у аеробну зону, де під дією аеробних мікроорганізмів, відбувається процес сорбції забруднень активним мулом з наступним внутрішньоклітинним окисненням аеробними мікроорганізмами. Анаеробні мікроорганізми використовують забруднення як джерело вуглецевого живлення, в результаті окислення органічних речовин виходить вода, вуглекислий газ і приріст.ікроорганізмів внаслідок розмноження активного мулу.

Перед скиданням у природне водоймище очищені стічні води піддають знезараженню. Найчастіше для цього використовують сполуки, що містять хлор, які випаровуються в міру відведення стоків по каналу. Нестачі хлорної дезінфекції води – токсичності залишкових сполук – позбавлені методи озонової та ультрафіолетової дезінфекції.